По благословению Высокопреосвященнейшего митрополита
Полтавского и Миргородского Филиппа
 
Язык сайта        Українська        Русский   

Всеукраинская православная газета «Ведомости Полтавской епархии»

Издаётся по благословеннию Высокопреосвященнейшего митрополита Полтавского и Миргородского Филиппа.

Ежемесячник, объемом 20 страницы А3 (5 печатных листов).

Языки издания украинский и русский. Официальный орган епархиального управления. Тираж 6 000. Подписка. Подписной индекс 01125.

Адрес редакции: улица Героев Сталинграда, 1-Б, Полтава, 36040, Украина

Телефон/факс: + 38 (0532) 55-22-28, e-mail: pravpoltava@ukr.net

Учредитель газеты: Управление Полтавской епархии Украинской Православной Церкви

Свидетельство о государственной регистрации: 11359-232ПР от 20. 06. 2006 г.

Издание освещает повседневную жизнь епархии и Украинской Православной Церкви. В рубриках газеты отображаются разнообразные взгляды на церковные тематики, о церковных праздниках, истории церкви и церковных расколах и тому подобное.

 Печатный епархиальный орган «Полтавские епархиальные ведомости» был основан в 1863 году, возобновлён в 2002 году под названием  «ВЕДОМОСТИ ПОЛТАВСКОЙ ЕПАРХИИ».

Предлагаем Вашему вниманию краткий экскурс к истории газеты.

"Полтавские епархиальные ведомости". Журнал Полтавського єпархіального управління. Виходив 1863 - 1919 два рази на місяць (1914 - щоденно*, 1915 - два рази). Мав дві частини: офіційну та неофіційну. Остання містила статті з питань історії, культури, про окремі населені пункти, школи, архітектурні об'єкти тощо. Покажчик змісту: "Указатель статей, напечатанных в неоффициальной части Полтавских губернских ведомостей" за последние 25 лет издания с 1888 по 1913 г." Полтава, 1913. Додаток: 1903-15 - " Религиознонравственные и противосектантские издания"; "Сведения об учебных заведениях епархии и др. церковно-ведомственный материал". Це вся інформація, що її повідомляє про часопис таке солідне видання, як енциклопедичний довідник "Полтавщина" [1]. Значно ширше відомості про нього подає відомий полтавський літератор, дослідник минулого Полтавщини П.П.Ротач у біо-бібліографічному словнику "Літературна Полтавщина" [2].

Стосовно інших енциклопедичних видань, то інформація про "Полтавські єпархіальні відомості" відсутня взагалі.

Що ж це було за видання, які його роль, місце і значення в історії Полтавського краю та розвитку історичної науки на Полтавщині?

Будучи офіційною державною релігією Російської імперії, православ'я наклало свій відбиток на всі сфери державного життя країни. Маючи державну підтримку, Церква, звичайно, не могла обходитися без свого друкованого органу. Необхідність у ньому назріла вже в середині ХІХ ст. Величезна кількість парафій, впорядкування внутрішнього становища Церкви, необхідність оперативного донесення інформації до читача, масового та оперативного реагування на події світського й релігійного життя, намагання сприяти підвищенню освітнього рівня священиків і церковного кліру - ось ті основні причини, що зумовили появу "Єпархіальних відомостей". Ініціатором створення видання виступив херсонський архиєпископ Інокентій, який випрацював їх програму, затверджену Св. Синодом [3]. Оскільки адміністративні кордони губерній у Російській імперії співпадали з межами єпархій, то кожна губернія мала своє видання. Усі вони виходили під типовою назвою "Єпархіальні відомості" з обов'язковим зазначенням на першому місці географічного чинника, як-то: "Волинські", "Київські", "Житомирські" і т.п.

Одним з таких видань були "Полтавські єпархіальні відомості". Утворена 1803 р., через рік після появи Полтавської губернії, Полтавська єпархія на перших порах свого існування розповсюджувала інформацію про різноманітні сфери церковного життя завдяки указам духовної консисторії, що тиражувалися друкарським способом, а потім розсилалися по парафіях. Такий спосіб видання й розповсюдження був не зовсім зручним і міг слугувати лише для поширення найнеобхіднішої в церковному житті інформації.

 Ця ситуація існувала до 1863 року, коли було розпочато випуск абсолютно нового видання під назвою "Полтавские епархиальные ведомости". Робота над ним розпочалася ще в 1862 році. 20 грудня цього року перше число пройшло цензуру, і цензор, протоієрей Катранов, підписав його до друку. У світ часопис вийшов 1 січня 1863 року.

 Із самого початку "Полтавські єпархіальні відомості" було поділено на дві частини - офіційну та неофіційну. Неофіційна на перших своїх сторінках розмістила програмний документ видання "О задачах и значении епархиальных ведомостей" - тобто переднє слово до читачів, яке підписав редактор неофіційної частини протоієреєй Микола Думитрашко [4]. Саме тут були сформульовані завдання, що ставилися перед новим виданням: об'єднання пастирської діяльности; допомога у справі проповіді Слова Божого; допомога духовенству у справі навчання та розповсюдження грамоти й розвитку народної освіти; знайомство з розпорядженнями та намірами єпархіального керівництва стосовно діяльности духівництва; надання морального й релігійного читання для віруючих шляхом публікації різноманітних матеріалів з історії Церкви на Полтавщині, історико-релігійних розповідей, біографій визначних діячів Церкви і т.п.; знайомство зі становищем місцевої пастви і, нарешті, публікація найрізноманітніших матеріалів богословського характеру.

Завдяки такій широкій програмі видання досить швидко стало популярним не лише в колі священиків, але й серед інших верств населення. Значна увага до підбору матеріалів та авторів також постійно працювала на авторитет видання. Це можна простежити, проаналізувавши періодичність його виходу у світ. У 1863 - 1895 рр. "Полтавські єпархіальні відомості" виходили з періодичністю 24 числа на рік (тобто двічі на місяць), у 1896 - 1913 - 36, у 1914 - 1919 рр. 52 (щотижнево). Очолювали видання в різні роки його виходу, будучи редакторами офіційної частини, протоієрей Д. Юзефович, ігумен Полієвкт, інспектор Полтавської духовної семінарії Євфімій Ісаєнко, протоієреї Іосиф Діателович та Сава Гаврилков, інспектор семінарії Д. Орлов, священик Микола Уралов, А. Грабенко та Ф. Андрієвський, тимчасова редакційна рада. Напрямки діяльности офіційної частини визначали її редактори протоієрей М. Думитрашко, ігумен Полієвкт, інспектор Полтавської духовної семінарії Євфимій Ісаєнко, протоієрей Іосиф Діателович, інспектор семінарії Д. Орлов, викладачі семінарії В. Терлецький, А. Леонтьєв та В. Конопатов, ієромонах Іоасаф, священик А. Петровський та протоієрей А. Каменський.

 На перших порах свого існування видання друкувалося в друкарні М. Пігуренка, згодом - у друкарні-літографії Л. Фрішберга та друкарні Г. І. Маркевича.

 "Полтавські епархіальні відомості", будучи досить таки тривалий час другим після " Полтавських губернських відомостей " офіційним виданням на території Полтавської губернії, відігравали величезну роль у донесенні до широких мас необхідної інформації, як офіційної, так і з різних галузей знань. Сприяв цьому й поділ видання на офіційну та неофіційну частини.

 Офіційна частина тривалий час, до 1910 року, мала окрему від неофіційної частини нумерацію сторінок. Пізніше нумерація була наскрізна через офіційну й неофіційну частини. А до цього кожне нове число офіційної частини, що виходило протягом року, продовжувало нумерацію сторінок попереднього, і таким чином наприкінці року формувався том оперативної інформації, розміщеної в офіційній частині протягом поточного року.

Що ж саме тут друкували? У першу чергу - офіційні урядові матеріали та матеріали Святійшого Синоду: височайші повеління та укази, повідомлення про височайші нагороди, інформацію, котра стосувалася імператорської родини. Далі розміщувалися документи Синоду на кшталт всепідданійшої доповіді обер-прокурора Св. Синоду, відомості про присвоєння чинів. Після матеріалів центральних установ розміщувався місцевий матеріал, зокрема про архиєрейські служби, публікувалися розпорядження єпархіального керівництва. Остання, четверта група матеріалів - це "Известия и объявления", де друкували найрізноманітнішу інформацію з життя єпархії: відомості про перехід церков з одного благочиння до іншого, про відкриття шкіл, народних читань, різноманітні об'яви, списки вільних місць при храмах губернії, списки студентів духовних училищ та семінарії, матеріали на допомогу викладачам духовних навчальних закладів, річні звіти про діяльність різних єпархіальних установ, матеріали про з'їзди єпархіального духівництва і т.п.

 Неофіційна частина до 1910 року також мала окрему нумерацію сторінок. Наприкінці кожного року формувалися два томи різноманітної інформації. Відповідно до завдань, які стояли перед нею, формувався і зміст неофіційної частини. Якщо основним завданням офіційної частини було донесення оперативної офіційної інформації до низових структур церкви, то неофіційна частина мала сприяти підвищенню освітнього рівня священиків, духовного кліру та мирян. У першу чергу тут публікувалися богословські матеріали догматичного та полемічного змісту, статті, в яких роз'яснювалося Святе Письмо, твори Святих Отців та Вчителів Церкви, слова, бесіди, повчання, промови, що їх виголошувало з різних нагод духовенство у храмах Полтавської єпархії під час Богослужінь. Серед догматичних статей - " Таинство Св. Покаяния", "Тайна первородного греха", "О непостижимости существа Божия", "Ветхозаветные пророчества, как доказательства истинности новозаветной церкви Христовой".

 На жаль, частина цих матеріалів не підписана або підписана криптонімами, як от Д.О., В.Гр., Ал.В-въ, однак є і підписані матеріали: "Дело веры есть одна из сторон жизни нашего духа" протоієрея І.Ольшевського чи "Цель пришествия на землю сына Божия" І. Самойловича.

 Відчуваючи недостатність спеціальної богословської літератури і прагнучи допомогти священикам на місцях у тлумаченні Святого Письма, "Відомості" публікують матеріали, в яких роз'яснюють різноманітні псалми (2, 44, 67-й та ін.), окремі розділи Євангелія: 1-у главу Євангелія від Матвія, 14-у та 16-у глави Євангелія від Іоана, книги пророків Іоіля, Іони, Ісайї і т.п.

Розуміючи, що досить часто твори Святих Отців та Учителів Церкви не доходять до низової ланки Церкви, працівники "Полтавських єпархіальних відомостей" публікують найважливіші з них, актуальні для якогось певного моменту людського буття. Так з'явилися на сторінках видання твори Св. Іоана Золотоустого "Таинство Рождества Христова", "О молитве", "Слово на Новый год", "Слово на Св. Пасху", "Поучение о жизни поселян"; Св. Амвросія Медіоланського "Поучение в неделю перед Рождеством Христовым"; Св. Григорія Богослова "Беседа в день Рождества Христова", Св. Тихона Задонського "О сырной седмице", святителя Тихона, єпископа Воронезького і Задонського Чудотворця "Наставление духовенства своей пастве", "О тайне Св. Покаяния". Значна увага приділялась публікації найкращих зразків бесід, повчань, що їх виголошувало духовенство Полтавської єпархії у своїх храмах з різних нагод: на Пасху, на П'ятдесятницю, у дні Чотиридесятниці та Страсного тижня, на свята Господні та Богородичні, дні святих, з нагоди офіційних державних свят Російської імперії, з приводу різноманітних подій, які відбувалися в єпархії. Серед авторів - єпископи полтавські Іларіон та Іоан, священики І. Майфет, П. Діателович, Ф. Булдовський, М. Уралов, І. Ольшевський, П. Мазанов, І. Бельговський, Г. Лісовський, М. Гаврилков, Д. Юзефович та ін.

 Надибуємо чимало матеріалів, спрямованих на вивчення історії Церкви - як загальної, так і на території Полтавщини. До цієї групи можна віднести такі розділи, як статті історико-біографічні, історико-статистичні, біографії та автобіографії. Низку матеріалів розділу опубліковано вперше з використанням не відомих раніше джерел, які на сьогодні вже втрачені. Це значно підвищує їхню цінність для сучасного дослідника. Досить назвати такі роботи, як "Полтавщина в XVI веке" та "Полтавщина в первой четверти XVII века" А. Пясецького, "Генеральное размежевание епархий малороссийского края в конце прошлого (18) столетия" В.Курдиновського, "Возникновение и первоначальная история монастырей Полтавской епархии: Густынского Свято-Троицкого, Ладинского Покровского и Лубенского Мгарского Спасо-Преображенского" И. Юзефовича, "Иерархия Переяславско-Полтавской епархии" Д. Юзефовича, "Евгений Булгарис, первый архиепископ Славянский и Херсонский" В.Скворцова, "Русские иерархи 18 и начала 19 столетий, уроженцы нынешней Полтавской епархии" І. Яновського, "Гедеон, архиепископ Полтавский и Переяславский" А. Матченка, "Сказание о явленной чудотворной иконе села Горбаневки Полтавского уезда" та "Спасская церковь в г. Полтаве" П. Мазанова, "Церковь Святителя Николая в селении Диканьки Полтавской губернии" П. Затворницького, "Село Жуки Полтавского уезда" та "Село Ивашки Полтавского уезда" І. Курдиновського. Низку матеріалів підготували відомі полтавські історики І. Павловський та В. Бучневич, І. Пирський, М. Терлецький, І. Матченко. Значення цих та інших робіт важко переоцінити. Джерела, на основі яких вони написані, значною мірою вже не існують, тому багато з них для сучасних дослідників історії Полтавщини мають вагу першоджерела.

 Чимало публікацій видання спрямовано на пошанування пам'яти визначних особистостей, сучасників - мирян і духовних осіб. Саме тому у неофіційній частині з'явився розділ "Некрологи", де часто міститься досить цікава інформація з історії Полтавського краю. Частина її не повторюється у жодному іншому виданні, тому публікації "Полтавських єпархіальних відомостей" є єдиним джерелом інформації про багатьох визначних особистостей краю.

Деякі матеріали мають педагогічне спрямування. Вельми цікавий розділ "Бібліографія", де публікуються критичні огляди нової літератури, що виходила як у центральних, так і в місцевих видавництвах. Щоденне життя єпархії відображає єпархіальна хроніка, а "Известия и заметки" містять інформацію про життя церкви за межами Полтавської єпархії. Саме на сторінках "Єпархіальних відомостей" ми знаходимо інформацію про створення і діяльність таких наукових інституцій на Полтавщині, як Полтавський Церковний історико-археологічний комітет та Полтавське єпархіальне давньосховище.

 Не обмежуючись рамками самого видання, редактори досить часто публікували досить-таки об'ємні праці в додатках. Переважно це різноманітні списки літератури, звіти про діяльність церковно-приходських шкіл, єпархіальних училищ та свічкових заводів, які належали єпархії. Серед додатків - " Руководственные указания воспитанникам Семинарии, занимающимся дома", "Сведения о лицах состоящих на службе в духовно-учебных заведениях Полтавской епархии", коментарі до книги пророка Даниїла. 1909 року в додатку до "Полтавських єпархіальних відомостей" вийшов "Проповеднический листок". Всього світ побачило чотири його числа. Завданням цього видання було висвітлення проповідницької діяльности духовенства на території Полтавської єпархії та публікація матеріалів, які б сприяли проповідництву.

 Загалом "Полтавські єпархіальні відомості" виходили протягом 57 років. Останні числа побачили світ 1919 року, коли з розв'язанням більшовицьким урядом активної антирелігійної компанії видання змушене було припинити своє існування.