По благословению Высокопреосвященнейшего митрополита
Полтавского и Миргородского Филиппа
 
Язык сайта        Українська        Русский   

Монастырская жизнь

В Мгарському монастирі вперше відбулось святкування пам’яті новопрославлених преподобномучеників Мгарських

6 серпня 2009 року в Спасо-Преображенському Мгарському монастирі вперше відбулось святкування на честь новопрославлених святих — собору преподобномучеників Мгарських. Цього року відзначається 90-річчя мученицького подвигу сонму Мгарських ченців.

В цей день Священноархімандрит обителі Високопреосвященніший архієпископ Полтавський і Миргородський Филип очолив служіння Божественної Літургії в Преображенському соборі Мгарського чоловічого монастиря.

Його Високопреосвященству співслужили благочинні районних округів, духовенство Полтавської та сусідніх єпархій, а також браття обителі в священному сані.

Напередодні в соборі була звершена всенощна.

Після Євангельського читання проповідь виголосив секретар єпархії архімандрит Філарет (Звєрєв).

По завершенні богослужіння до духовенства та мирян звернувся Владика Филип. Високопреосвященніший Владика закликав богомольців підносити свої молитви до новомучеників та свято зберігати пам’ять про їх подвижницьке життя та сповідниць кий подвиг.

Після Літургії відбувся древній чернечий чин о панагії.


В Мгарском монастыре состоялся монашеский постриг

 

В среду второй недели Великого поста, 11 марта, Высокопреосвященнейший архиепископ Полтавский и Миргородский Филипп совершил постриг в малый ангельский образ (мантию) пресс-секретаря Полтавской епархии священника Андрея Васильева, клирика Крестовоздвиженского монастыря Полтавы священника Алексия Скрипкина, насельников Спасо-Преображенского Мгарского монастыря инока Дамаскина (Ткаля), несущего послушание монастырского привратника и послушника Валентина Лёткина несущего послушание в монастырской пекарне.

Принявшие монашеский чин священник Андрей Васильев и священник Алексей Скрипкин получили имена соответственно Тихон и Меркурий, своё дальнейшие послушание во благо Матери Церкви они будут нести в сане иеромонахов. Новопостриженные насельники монастыря инок Дамаскин принял малую схиму с этим же именем, а послушник Валентин Лёткин наречён в честь священномученика Сильвестра.

Всем, кто присутствовал на постриге, надолго запомнятся трепетные минуты богослужения, которое проходило в Соборном храме монастыря в честь Преображения Господня. В полумраке звучали слова молитв и песнопения, раскрывающие перед постригаемыми высокое призвание монаха, его значение для жизни Церкви. Казалось, будто весь мир сосредоточил свое внимание на действе, которое совершалось под сводами монастырского храма.

По завершении пострига Высокопреосвященнейший Владыка пожелал новопостриженным духовной мощи и сил в несении нелегкого монашеского креста.


390 лет со дня основания Мгарского Спасо-Преображенского монастыря

2009 год стал своего рода юбилейным для нашей обители, поскольку прошло уже 390 лет со дня основания обители. За четыре века Святая обитель повидала многое: славу, разорение и воскресение. По нынешнее время обитель является центром духовно-религиозной жизни полтавского края. Тысячи монахов возносили и возносят свои молитвы, тысячи тысяч паломников со всех уголков стремились и стремятся в обитель припасть ко Господу и Пречистой Его Матери, попросить заступничества святых угодников Афанасия Лубенского чудотворца, Иосафа Белгородского, преподобномучеников мгарских. А сколько было местночтимых подвижников, почивших о Бозе старцев, лампады на могилах которых всегда горели у монастырского собора и могилы которых были разорены в годы лихолетий. Также как ни подивиться чудесам и явленной Славе Господней в восстановлении обители по молитвам святых. Обо всем этом мы постараемся рассказать нашему дорогому читателю на страницах журнала в последующих номерах. А для начала приведем небольшую историческую справку.

С Мгарским монастырем связаны славные дела и имена светочей Православия — основателя обители митрополита Исаи (Копинского) святителей Афанасия, Патриарха Константинопольского, Иосафа епископа Белгородского, Патриарха Константинопольского Серафима (Анина) и многих других. С Монастырем связаны имена влиятельных и известных, талантливых и выдающихся людей. В монастырской истории есть и период мученичества за веру.

В состав монастырского комплекса входили построенные в разное время Преображенский собор, здание келий (не сохранилось), кирпичная монастырская ограда, колокольня, дом настоятеля, гостиница с конным двором, теплая Благовещенская церковь. Ансамбль значительно пострадал в годы Великой Отечественной войны и в советские годы, когда монастырь был закрыт. Также монастырь имел несколько скитов.

В 1993 году монастырь был возвращен Православной Церкви. Из великолепного архитектурного ансамбля до 1993 года сохранились: Преображенский собор, колокольня, Благовещенская церковь, руины настоятельского корпуса (реконструкция завершена в 2008), келейный корпус ХVIII века, скитская церковь свт. Афанасия и часть ограды (реконструкция фасада второго яруса проведена в 2008 г.). Особого внимания достойны мгарские пещеры, прорытые еще в XI веке и простирающиеся вплоть до Лубенского холма. Их стены сохранили надписи, сделанные еще преподобными отцами вход в которые в настоящие время завален. Сегодня Мгарский монастырь, как и в досоциалистические времена, притягивает к себе все новых монахов, послушников, паломников. Богослужение проводится исправно по уставу ежедневно. Братия задействована на различных монастырских послушаниях. Монастырь открыт для паломников.

Подготовил иеродиакон Диодор (Иваненко)


Прославлення преподобномучеників Мгарських

     

У суботу, 30 серпня, у Спасо-Преображенському Мгарському чоловічому монастирі відбулися урочистості з нагоди прославлення сімнадцяти Мгарських преподобномучеників, причислених до лику місцевошанованих святих.

Зранку, на в'їзді до Полтавської області Предстоятеля Української Православної Церкви зустрічали архієпископ Полтавський і Миргородський Филип, єпископ Кременчуцький і Лубенський Євлогій, духовенство та віруючі.

Після цього Архіпастир направився до обителі, де звершив Божественну літургію та чин прославлення Мгарських святих.

Його Блаженству співслужили: митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней, архієпископи Тульчинський і Брацлавський Іонафан, Черкасський і Каневський Софроній, Білгородський і Старооскольський Іоанн, Криворізький і Нікопольській Єфрем, Ізюмський Онуфрій, Полтавський і Миргородський Филип, Конотопський і Глухівський Лука, єпископи Туровський і Мозирський Стефан, Бориспільський Антоній, Ніжинський і Прилуцький Іриней, Сумський і Охтирський Іларій, Кременчугський і Лубенський Євлогій, Новокаховський і Бориславський Іоасаф, секретар Предстоятеля УПЦ єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр, а також духовенство єпархії.

За богослужінням відбувся чин прославлення у лику святих Мгарських старців. За мучениками була відправлена остання панахида, після чого архієпископ Криворізький і Нікопольській оголосив рішення Священного Синоду УПЦ від 8 травня 2008 року (журнал засідання №36) про причислення до лику місцевошанованих святих Полтавської єпархії насельників Мгарського монастиря, які постраждали в роки гонінь на Святу Церкву: ігумена Амвросія, ієромонахів: Аркадія, Іоанникія, Іони, Іосифа, Никанора, Афанасія, Феофана, Серапіона, Нікострата, ієродиякона Іуліана, монахів: Іоанникія, Германа, Назарія, Парфенія, Потапія, Доримедонта.

Після цього архієпископ Полтавський і Миргородський Филип зачитав житіє преподобномучеників. Насамкінець, під час співу тропаря, кондака святим із алтаря була винесена ікона Собору Преподобномучеників Мгарських, до якої спершу приложився Блаженніший Митрополит Володимир, а потім архієреї, священики та віруючі.

Звертаючись до присутніх із архіпастирським словом, Предстоятель Української Православної Церкви розповів про мучеників, які особливо виділяються з усього сонму святих угодників Божих: «Прославляючи мучеників, ми споглядаємо Божественну любов, яка не дозволяє нам до кінця погрузнути в гріховній пітьмі. Ми благоговіємо перед сонмом мучеників, страстотерпців, сповідників, що предстоять перед Престолом Божим і моляться за наш багатостраждальний народ».

Після богослужіння Митрополит Володимир благословив віруючих та окропив їх святою водою.


Вийшла в світ книга Архієпископа Филипа «Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Огляд історії та місіонерства, життєпис видатних діячів, пов'язаних з обителлю»

23 серпня 2008 р., Полтава.

В Полтаві в видавництві «АСМІ» вийшла в світ наукова праця Голови Місіонерського відділу при Священному Синоді Української Православної Церкви архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа «Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Огляд історії та місіонерства, життєпис видатних діячів, пов'язаних з обителлю», що є його дисертацією на здобуття наукового ступеня доктора богослов'я.

В монографії на основі архівних документів та історичних досліджень викладений огляд історії та сучасності, місіонерської та просвітницької діяльності Мгарського Спасо-Преображенського монастиря Полтавської єпархії, священноархімандритом якого Владика Филип є на протязі вже багатьох років. Також подано життєписи видатних церковних діячів, просвітників та місіонерів, життєвий шлях яких тим чи іншим чином пов'язаний з древньою та уславленою обителлю. Серед них святитель Афанасій ІІІ (Пателарій), патріарх Константинопольський, що знайшов свій вічний спочинок в стінах Мгарського монастиря, святитель Іоасаф (Горленко), єпископ Білгородський, що з 1737 по 1745 ніс послух ігумена обителі та в 1744 році став її першим архімандритом, священномученик Олександр (Петровський), архієпископ Харківський, що на початку ХХ століття був настоятелем монастиря, Константинопольський патріарх Серафим ІІ (Анин), що в 1761 році залишив патріаршу кафедру та мав перебування в Мгарській обителі, де й закінчив своє земне поприще та знайшов вічний спочинок, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Іосиф (Нелюбович-Тукальський), чиї нетлінні останки почивали в Спасо-Преображенському соборі монастиря, митрополит Київський Ісая (Копинський) — засновник Мгарського Спасо-Преображенського Лубенського монастиря, преподобний Паісій Київський — уродженець міста Лубен, преподобномученики Мгарські — ченці монастиря, що постраждали в 1919 році під час гонінь на Святу Церкву від безбожної влади.

В книзі також подано чудову підборку фотоматеріалів.

Це видання повинно стати справжнім подарунком для студентів вищих світських учбових закладів та духовних шкіл Української Православної Церкви, викладачів, вчених, широкого кола читачів та всіх, хто цікавиться історією та старовиною.


Канонизированы Преподобномученики Мгарские

8 мая 2008 года в резиденции Предстоятеля, в Киево-Печерской Лавре, под председательством Блаженнейшего Митрополита Владимира состоялось очередное заседание Священного Синода Украинской Православной Церкви.

В заседании приняли участие митрополиты: Одесский и Измаильский Агафангел, Луганский и Алчевский Иоанникий, Хмельницкий и Староконстантиновский Антоний, архиепископы: Хустский и Виноградовский Марк, Николаевский и Вознесенский Питирим, Белоцерковский и Богуславский Митрофан — управляющий делами УПЦ, а также епископ Горловский и Славянский Митрофан.

Синод заслушал рапорт Преосвященнейшего Ефрема, архиепископа Криворожского и Никопольского. Председателя Синодальной комиссии по канонизации святых УПЦ, о причислении к лику местночтимых святых Полтавской епархии насельников Мгарского монастыря, которые пострадали в годы гонений на Церковь (ЖУРНАЛ № 36):

1) Игумена Амвросия; 2) Иеромонаха Аркадия; 3) Иеромонаха Иоанникия; 4) Иеромонаха Ионы; 5) Иеромонаха Иосифа; 6) Иеромонаха Никанора; 7) Иеромонаха Афанасия; 8) Иеромонаха Феофана; 9) Иеромонаха Серапиона; 10) Иеромонаха Никострата; 11) Иеромонаха Иулиана; 12) Монаха Иоанникия; 13) Монаха Германа; 14) Монаха Назария; 15) Монаха Парфения; 16) Монаха Потапия; 17) Монаха Доримедонта.

Рассмотрев житие, труды, подвиги, чудеса и народное почитание насельников Мгарського монастыря, которые пострадали в годы гонений на Святую Церковь

РЕШИЛИ:

  • Благословить для местного прославления и почитания: 1) Игумена Амвросия; 2) Иеромонаха Аркадия; 3) Иеромонаха Иоанникия; 4) Иеромонаха Ионы; 5) Иеромонаха Иосифа; 6) Иеромонаха Никанора; 7) Иеромонаха Афанасия; 8) Иеромонаха Феофана; 9) Иеромонаха Серапиона; 10) Иеромонаха Никострата; 11) Иеромонаха Иулиана; 12) Монаха Иоанникия; 13) Монаха Германа; 14) Монаха Назария; 15) Монаха Парфения;16) Монаха Потапия;17) Монаха Доримедонта.
  • утвердить иконописное изображение святых.
  • утвердить предложенные проекты тропаря и кондака святим преподобномученикам Мгарским.
  • память святим преподобномученикам Мгарским совершать 24 июля/6 августа.
  • Вознести благодарение Всемилостивому Богу, дивному во святых Своих, который явил нам новых молитвенников за нашу Святую Церковь и наш народ.


В Мгарском монастыре освящен первый ярус иконостаса

Последнее время в Спасо-Преображенском Мгарском монастыре идут работы по возрождению иконостаса главного Собора обители. 3 мая 2008 года, в Светлую субботу, Высокопреосвященнейший архиепископ Полтавский и Миргородский Филипп, Священноархимандрит монастыря, освятил иконы первого яруса этого уникального иконостаса.

По окончании Божественной Литургии Высокопреосвященнейший Владыка в сослужении монастырской братии в священном сане совершил молебное пение на освящение икон и окропил их святой водой. После этого Владыка обратился к присутствующим и выразил надежду, что скоро иконостас, восстанавливаемый кропотливым трудом полтавских мастеров снова засияет во всей своей красе — отражая Небесную красоту вечности. В соответствии с церковными традициями, каждый из ярусов иконостаса будет содержать иконы определенного «чина».

Важно, что наместные иконы будут изображать святых, связанных с Полтавской землей — святителей Афанасия Лубенского,Иоасафа Белгордского, новомученика Василия (Зеленцова), епископа Прилукского.


Монашеский постриг в Мгарской обители

Монашеский постриг – событие чрезвычайной важности и для самого монаха, и для Церкви и для общества. Ведь, является новый светильник, предназначение которого светить миру в темноте греха, указывая верующим дорогу ко Христу.

В пятницу первой недели Великого поста, 14 марта, Высокопреосвященнейший архиепископ Полтавский и Миргородский Филипп совершил постриг нескольких насельников Спасо-Преображенского Мгарского монастыря в иноческий и монашеский чин. 

 Новопостриженные иноки получили имена Иларион, Кирилл, Дамаскин и Диодор. Постриг в малый Ангельский образ Владыка совершил над братьями монастыря Никанором, Арсением, Таврионом, Платоном и Зиноном.

Обряды, сопровождающие чин пострига, глубоко символичны и трогательны. Будущие монахи, в присутствии Владыки, восприемников и монастырской братии свидетельствовали о своем желании отойти от мира ради служения Господу, полагаясь при этом исключительно на помощь Господню.      

В конце пострига Священноархимандрит обители дал в руки новопостриженным крест и зажженную свечу – символ несения монашеского жизненного креста и молитвенного горения перед Богом…